- імперативний
- —————————————————————————————імперати́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
імперативний — а, е. 1) Який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання; наказовий. •• Імперати/вний манда/т обов язковий до виконання наказ виборців своєму депутату. 2) грам. Стос. до імперативу (у 2 знач.). Імперативна форма дієслова … Український тлумачний словник
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
імперативність — ності, ж., книжн. Абстр. ім. до імперативний 1) … Український тлумачний словник
імперативно — книжн. Присл. до імперативний 1); категорично … Український тлумачний словник
наказовий — (про голос, тон, команду тощо який містить у собі наказ); імперативний (який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання) … Словник синонімів української мови